Кафедра гуманітарних наук

Кафедра філософії гуманітарних наук офіційно заснована у 1963 році. Проте її історія розпочалася набагато раніше, оскільки витоки сягають створення у листопаді 1943 року загальноуніверситетської кафедри філософії. Починаючи з 1944 – 1945 навчального року, у зв’язку з відновленням роботи філософського факультету, виникає безпосередній попередник нинішньої кафедри – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму, на базі якої у 1963 році була створена кафедра філософії гуманітарних факультетів, а з 1996 року вона діє як «кафедра філософії гуманітарних наук».

Біля витоків створення та становлення кафедри стояли визначні вітчизняні філософи-педагоги, академіки – П. В. Копнін та В. І. Шинкарук.

З 1963 по 1969 р. кафедру очолював член-кореспондент АН УРСР, професор Д. Х. Острянин, відомий фахівець з історії філософської думки в Україні, у 1969 – 1972 рр. – професор І. М. Карнаухов, наукові розробки якого стосувалися проблем соціальних революцій та політичної організації суспільства. З 1973 по 1978 р. завідувачем кафедри був професор М. В. Дученко, який у своїх наукових розвідках досліджував проблеми теорії пізнання й ідеології. У 1978 – 1996 рр.  посаду завідувача кафедри обіймав професор І. Ф. Надольний, коло наукових інтересів якого посідали філософські проблеми моралі та виховання людини, функціонування суспільства. У цей час на кафедрі починають активно розроблятися проблеми соціальної філософії: питання критеріїв соціального прогресу; формування особистості; морального виховання молоді; духовних орієнтацій суспільства тощо.

У 1997 – 2006 рр. кафедру очолює академік НАН України, академік НАПН України, професор Л. В. Губерський. Саме в цей період на кафедрі започатковуються сучасні напрями наукових досліджень: світоглядно-методологічний аналіз проблем взаємозв’язку культури, ідеології, особистості; філософське осмислення геополітичних процесів та міжнародних політичних відносин. 

З 2007 по 2021 р. посаду завідувача кафедри обіймав професор А. О. Приятельчук, який приділяв особливу наукову увагу сутнісним вимірам та проблемам філософії бізнесу, феномену економічної свідомості, розробив оригінальний авторський навчальний курс «Філософія бізнесу», в межах якого проводив детальний аналіз бізнес-процесів крізь призму філософської рефлексії.

Яскравою сторінкою історії кафедри є те, що тут тривалий період працювали досвідчені викладачі, життєвий шлях яких тісно переплівся з війною проти нацистських загарбників: професори М. П. Гончаренко, І. М. Карнаухов, А. Т. Нелеп, Є. Г. Федоренко, доценти Ф. Ф. Байкін, І. Є. Гвоздік, П. П. Курочкін, Т. К. Мартиненко, С. Ф. Решетник, М. І. Семашко, К. А. Ткаченко, В. О. Шовкопляс.

Протягом багатьох років кафедра була і залишається своєрідною школою виховання і формування кадрів, які посіли високі посади у державних інституціях, стали ректорами «вишів», деканами факультетів, завідувачами кафедр багатьох ЗВО України. 

Так, професор кафедри Л.В. Губерський з 1982 року працював проректором з міжнародних зав’язків, з навчальної роботи, упродовж 1994-2008 років – очолював Інститут міжнародних відносин, а з 2008 по 2021 рік був ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2021 року є головою Вченої ради університету, радником ректора. Академік, член Президії НАН України, академік НАПН України. Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Комітету з Державних премій України в галузі освіти, почесний президент ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України», віце-президент Товариства «Знання» України. 

Вчений був членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, брав участь у засіданнях сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, Генеральної Асамблеї ООН, був членом експертної ради комітету Верховної Ради України у закордонних справах, експертної ради Вищої атестаційної комісії України, колегії та різних комісій Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. 

Указом Президента України № 796/2001 від 4 вересня 2001 року Л.В. Губерському присвоєно вищий дипломатичний ранг в Україні «Надзвичайний і Повноважний Посол України». За значні досягнення в розвитку вищої освіти, успіхи у професійній діяльності, підготовці висококваліфікованих кадрів удостоєний почесного звання «Заслужений працівник освіти України», Указом Президента України № 868/2009 від 27 жовтня 2009 року Л.В. Губерському присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави. Відзначений низкою інших державних нагород України та зарубіжних країн. Він є лауреатом державної премії України у галузі освіти, державної премії України у галузі науки і техніки, премії імені Дмитра Чижевського Національної академії наук України, почесним громадянином міста Києва та міста Миргород.

З 1974 по 1985 рік, свій науковий і педагогічний талант гартував на кафедрі філософії гуманітарних наук відомий вчений А.Є. Конверський, який пізніше очолив кафедру логіки (з 1992), а з 1995 року – декан філософського факультету університету. Професор А.Є. Конверський є знаним в Україні і за її межами науковцем-логіком, талановитим організатором філософської освіти в університеті, академіком НАН України. Йому присвоєно почесне звання України «Заслужений працівник освіти України», нагороджено Орденом «За заслуги ІІІ ступеня», лауреат премії імені Дмитра Чижевського Національної академії наук України. 

Професор кафедри В.П. Андрущенко працював першим заступником Міністра освіти і науки України (1995-1999), директором Інституту освіти АПН України (1999–2006). З 2003 року і донині є ректором Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Українського державного університету імені Михайла Драгоманова). Лауреат Державної премії України в галузі освіти, Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондентом НАН України, удостоєний низки інших державних нагород України.

Професор І.Ф. Надольний, після того як полишив викладацьку діяльність в університеті, працював помічником ректора Української академії державного управління при Президентові України (1996-1998), завідувачем кафедри філософії Національної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (207-2022).

Професор кафедри В.І. Ярошовець протягом 1998-2014 років очолював кафедру історії філософії філософського факультету університету. Професор Л.О. Шашкова з 2012 року очолює кафедру теоретичної і практичної філософії філософського факультету університету. Доцент кафедри Н.В. Караульна з 2009 року працює Вченим секретарем науково-дослідної частини університету.

Вихованці кафедри (докторанти та аспіранти) також займали керівні посади в органах державної влади та вітчизняних закладах вищої освіти. Зокрема, доктор філософських наук, професор М.А. Козловець очолював кафедру філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка (2013-2020); доктор філософських наук В.М. Корабльова працює старшою науковою співробітницею Інституту східноєвропейських студій Карлового університету (Прага, Чехія); доктор філософських наук О.Н. Кубальський працює першим заступником головного ученого секретаря – начальником Науково-організаційного відділу НАН України; доктор філософських наук, професор В.І. Кушерець є головою правління Товариства «Знання» України (з 1999), президентом Університету сучасних знань (з 2002); доктор філософських наук, професор В.І. Менжулін – завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» (з 2015); доктор філософських наук, професор В.О. Огнев’юк працював заступником Міністра освіти і науки України (2000-2006), ректором Київського університету імені Бориса Грінченка (2007-2022); доктор філософських наук А.В. Толстоухов з 1997 по 2010 рік (з перервами) обіймав посаду Міністра Кабінету Міністрів України; доктор філософських наук, професор І.Г. Утюж – завідувачка кафедри суспільних дисциплін Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (з 2015).